геть-геть

ГЕТЬ-ГЕ́ТЬ, присл., розм.

Дуже далеко; далеко-далеко.

Дніпро геть-геть собі розкинувся! Сіяє батько та горить (Т. Шевченко);

Він гарконув з такою нерозміреною силою, що кинулись зо сну і захиталися на акації гілочки, а полем геть-геть пішла луна (С. Васильченко);

– Спасибі, князю, оставайся в здоровлю. Твій світ перед тобою, а мій уже геть-геть! – Не треба, Іване Степановичу, гадок таких допускати до серця (Б. Лепкий);

// Дуже високо.

Вже сонце геть-геть піднялося і почало немилосердно пекти (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. геть-геть — геть-ге́ть прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. геть-геть — пр., добряче, порядно; У ФР далеченько, широченько, височенько  Словник синонімів Караванського
3. геть-геть — див. далеко  Словник синонімів Вусика
4. геть-геть — ДАЛЕ́КО (на великій відстані; на велику відстань), НЕБЛИ́ЗЬКО, ГЕН, ГЕН-ГЕ́Н підсил., ДАЛЕЧЕ́НЬКО розм.; ВДАЛИНІ́ (УДАЛИНІ́), ВДАЛЕЧИНІ́ (УДАЛЕЧИНІ́) (на великій відстані); ГЕТЬ, ГЕТЬ-ГЕ́ТЬ підсил. (перев. на велику відстань). — А де ж тут у вас криниця?.  Словник синонімів української мови
5. геть-геть — Геть-ге́ть, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. геть-геть — ГЕТЬ-ГЕ́ТЬ, присл.,розм. Далеко-далеко. Дніпро геть-геть собі розкинувся! Сіяє батько та горить (Шевч., II, 1953, 298); Вже сонце геть-геть піднялося і почало немилосердно пекти (Фр., V, 1951, 401).  Словник української мови в 11 томах