глас
ГО́ЛОС (звуки, які видає людина, деякі тварини), ГЛАС заст., поет.; ГОЛОСИ́НА розм., ГОЛОСИ́ЩЕ розм. (сильний або грубий). Заніміли, поникли, погасли ліси, І людські, і пташині мовчать голоси (М. Рильський); Аж ось чую тихий глас матушки моєї (Я. Баш); Такої голосини давно не чули стіни театру (Ю. Смолич); Голосище у тебе наче труба ієрихонська (Ф. Бурлака).
Словник синонімів української мови