гноїтися

ЯТРИ́ТИСЯ (зазнавати подразнення, запалення; не загоюватися), РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, ТРОЮ́ДИТИСЯ розм.; ГНОЇ́ТИСЯ, МО́КНУТИ розм. (виділяючи гній); НАГНИВА́ТИСЯ, НАГНО́ЮВАТИ, НАГНО́ЮВАТИСЯ, НАГНИВА́ТИ розм. (набираючись гноєм). — Док.: роз'ятри́тися, розтрою́дитися, розвередитися, нагної́ти, нагної́тися, нагни́ти розм. Павло Сидорович уже не спав. Ятрилась невміло перев'язана рана (Ю. Збанацький); Лопата вислизає з рук (полонянки), не слухається, на долонях роз'ятрилися рани-мозолі (А. Хижняк); Рана троюдилась; Рана від пострілу в плече гноїлась (П. Козланюк); Рана нагноюється.

Значення в інших словниках

1. гноїтися — гної́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гноїтися — -їться, недок. Виділяти гній (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гноїтися — ГНОЇ́ТИСЯ, ї́ться, недок. 1. Виділяти гній (у 1 знач.). Рана від пострілу в плече гноїлась (П. Козланюк); Петро Кугукало – хлопець забудькуватий, млявий і сонний, з булькатими очима, повіки котрих гноїлися од якоїсь хвороби...  Словник української мови у 20 томах
4. гноїтися — ГНОЇ́ТИСЯ, ї́ться, недок. Виділяти гній (у 1 знач.). До очей, що гнояться, на ніч прикладають примочки з напару листків і квіток нагідок (Лікар. рослини.., 1958, 40); Рана від пострілу в плече гноїлась (Козл., Ю. Крук, 1957, 499).  Словник української мови в 11 томах
5. гноїтися — Гноїтися, гноюся, -їшся гл. 1) Гноиться, покрываться матеріей, гноемъ. 2) Быть превращаемому въ гной, въ навозъ. 3) Быть унаваживаему.  Словник української мови Грінченка