гноїтися

ГНОЇ́ТИСЯ, ї́ться, недок.

1. Виділяти гній (у 1 знач.).

Рана від пострілу в плече гноїлась (П. Козланюк);

Петро Кугукало – хлопець забудькуватий, млявий і сонний, з булькатими очима, повіки котрих гноїлися од якоїсь хвороби, – не припав отаманові до серця, але тепер йому було байдуже (Ю. Мушкетик).

2. Пас. до гної́ти.

Кращі сини й дочки українського народу боронили скарб свій, слово рідне, за що переслідувалися, гноїлися в тюрмах, а часто і віддавали своє життя (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. гноїтися — гної́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гноїтися — -їться, недок. Виділяти гній (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гноїтися — ЯТРИ́ТИСЯ (зазнавати подразнення, запалення; не загоюватися), РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, ТРОЮ́ДИТИСЯ розм.; ГНОЇ́ТИСЯ, МО́КНУТИ розм. (виділяючи гній); НАГНИВА́ТИСЯ, НАГНО́ЮВАТИ, НАГНО́ЮВАТИСЯ, НАГНИВА́ТИ розм. (набираючись гноєм). — Док.  Словник синонімів української мови
4. гноїтися — ГНОЇ́ТИСЯ, ї́ться, недок. Виділяти гній (у 1 знач.). До очей, що гнояться, на ніч прикладають примочки з напару листків і квіток нагідок (Лікар. рослини.., 1958, 40); Рана від пострілу в плече гноїлась (Козл., Ю. Крук, 1957, 499).  Словник української мови в 11 томах
5. гноїтися — Гноїтися, гноюся, -їшся гл. 1) Гноиться, покрываться матеріей, гноемъ. 2) Быть превращаемому въ гной, въ навозъ. 3) Быть унаваживаему.  Словник української мови Грінченка