гноїстий

ГНІЙНИ́Й (який гноїться, з гноєм), ГНОЇ́СТИЙ, ГНОЯНИ́Й діал.; КАПРА́ВИЙ (КОПРА́ВИЙ) (про очі). Рану гнійну сукровичну Гоїти треба ножем, Щоб решта лишилась здорова (М. Зеров); Ноги їй вкрилися гноїстими ранами (З. Тулуб); Солоху напала віспа,.. все її тіло розпухло, почорніло і злилося одним здоровенним гнояним струпом (Панас Мирний); Фокстер'єр подивився на нього каправим оком (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. гноїстий — гної́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гноїстий — -а, -е. Який гноїться; гнійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гноїстий — ГНОЇ́СТИЙ, а, е. Який гноїться; гнійний. Ноги їй вкрилися гноїстими ранами (З. Тулуб); * Образно. [Маргарита:] Так, щастя їхнє вже перезріває І падає в гноїсту пащу смерті (Борис Тен, пер. з тв. В. Шекспіра).  Словник української мови у 20 томах
4. гноїстий — Гної́стий, -та -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. гноїстий — ГНОЇ́СТИЙ, а, е. Який гноїться; гнійний. Ноги їй вкрилися гноїстими ранами (Тулуб, Людолови, 1, 1957, 159).  Словник української мови в 11 томах