гноїстий
ГНОЇ́СТИЙ, а, е. Який гноїться; гнійний.
Ноги їй вкрилися гноїстими ранами (Тулуб, Людолови, 1, 1957, 159).
Словник української мови (СУМ-11)ГНОЇ́СТИЙ, а, е. Який гноїться; гнійний.
Ноги їй вкрилися гноїстими ранами (Тулуб, Людолови, 1, 1957, 159).
Словник української мови (СУМ-11)