гноїстий
ГНОЇ́СТИЙ, а, е.
Який гноїться; гнійний.
Ноги їй вкрилися гноїстими ранами (З. Тулуб);
* Образно. [Маргарита:] Так, щастя їхнє вже перезріває І падає в гноїсту пащу смерті (Борис Тен, пер. з тв. В. Шекспіра).
Словник української мови (СУМ-20)