годованець
ВИХОВА́НЕЦЬ (дитина або молода людина, що виховується чи виховувалася ким-небудь або де-небудь; дитина, взята ким-небудь на виховання, утримання), ВИГОДО́ВАНЕЦЬ, ГОДО́ВАНЕЦЬ заст. Режим і програма виховання (в дитбудинках) побудовані розумно й раціонально, щоб прищепити вихованцям любов до праці (П. Панч); Написавши ще в опікунськім суді потрібну заяву, подався (господар) зі своїми новими вихованцями на Вільку (І. Франко); Зарозумілий вигодованець дружини князя Романа Ружинського, Софії, поводив себе не тільки як двоюрідний значно старшої за нього сестри (І. Ле); (Степан:) Щиру правду тобі кажу, що.. я годованець, я сирота (М. Кропивницький).
УТРИ́МАНЕЦЬ (той, хто перебуває на чиємусь утриманні), РОТ розм., ГОДО́ВАНЕЦЬ заст.; НАХЛІ́БНИК (несхвально). — Я ще нічого не знаю, ще нічого не вирішив, але бездарним актором або утриманцем твого батька не буду ніколи (В. Собко); (Одарка:) Що ж у мене є? Гола душа, та дрантям прикрите тіло, та отих двоє ненажерливих ротів... (Панас Мирний); (Петро:) Отаке чудне склалося: — я в чужій господі, чужий нахлібник (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови