1. Словник синонімів української мови

годованець

ВИХОВА́НЕЦЬ (дитина або молода людина, що виховується чи виховувалася ким-небудь або де-небудь; дитина, взята ким-небудь на виховання, утримання), ВИГОДО́ВАНЕЦЬ, ГОДО́ВАНЕЦЬ заст. Режим і програма виховання (в дитбудинках) побудовані розумно й раціонально, щоб прищепити вихованцям любов до праці (П. Панч); Написавши ще в опікунськім суді потрібну заяву, подався (господар) зі своїми новими вихованцями на Вільку (І. Франко); Зарозумілий вигодованець дружини князя Романа Ружинського, Софії, поводив себе не тільки як двоюрідний значно старшої за нього сестри (І. Ле); (Степан:) Щиру правду тобі кажу, що.. я годованець, я сирота (М. Кропивницький).

УТРИ́МАНЕЦЬ (той, хто перебуває на чиємусь утриманні), РОТ розм., ГОДО́ВАНЕЦЬ заст.; НАХЛІ́БНИК (несхвально). — Я ще нічого не знаю, ще нічого не вирішив, але бездарним актором або утриманцем твого батька не буду ніколи (В. Собко); (Одарка:) Що ж у мене є? Гола душа, та дрантям прикрите тіло, та отих двоє ненажерливих ротів... (Панас Мирний); (Петро:) Отаке чудне склалося: — я в чужій господі, чужий нахлібник (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. годованець — годо́ванець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. годованець — -нця, ч., розм. 1》 заст. Дитина, взята на утримання: вихованець. || Людина, яка перебуває на утриманні. 2》 Тварина, яку відгодовують на забій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. годованець — ГОДО́ВАНЕЦЬ, нця, ч., розм. Дитина, взята на утримання; вихованець. [Виборний:] Ви, може, чували, що як вони ще жили в Полтаві і покійний Терпило жив був, то прийняв було до себе якогось сироту Петра за годованця (І. Словник української мови у 20 томах
  4. годованець — Годо́ванець, -до́ванця; -ванці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. годованець — ГОДО́ВАНЕЦЬ, нця, ч., розм. 1. заст. Дитина, взята на утримання; вихованець. [Виборний:] Ви, може, чували, що як вони ще жили в Полтаві і покійний Терпило жив був, то прийняв було до себе якогось сироту Петра за годованця (Котл. Словник української мови в 11 томах
  6. годованець — Годованець, -нця м. 1) Воспитанникъ, вскормленникъ. Приняв був до себе якогось троту Петра за годованця. Котл. Н. П. 355. 2) Крестьянинъ, который завѣщаетъ кому либо свое имущество, за что наслѣдникъ долженъ до смерти кормить и поить завѣщателя. Шух. І. Словник української мови Грінченка