годованець
ГОДО́ВАНЕЦЬ, нця, ч., розм.
Дитина, взята на утримання; вихованець.
[Виборний:] Ви, може, чували, що як вони ще жили в Полтаві і покійний Терпило жив був, то прийняв було до себе якогось сироту Петра за годованця (І. Котляревський);
// Людина, яка перебуває на утриманні.
Мошко обіцявся годувати Юру до самої смерті .. Юра Шикманюк став, як кажуть гуцули, Мошковим годованцем (І. Франко);
У випадку незадоволення станом утримання годованець мав право на розірвання угоди (з наук.-попул. літ.);
// Свійська тварина.
Вже всюди вправилась [Мася], тільки ще оставалось бур'яну насікти для годованців (А. Свидницький);
Чабани насилу стримували своїх годованців (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- годованець — годо́ванець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- годованець — -нця, ч., розм. 1》 заст. Дитина, взята на утримання: вихованець. || Людина, яка перебуває на утриманні. 2》 Тварина, яку відгодовують на забій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- годованець — ВИХОВА́НЕЦЬ (дитина або молода людина, що виховується чи виховувалася ким-небудь або де-небудь; дитина, взята ким-небудь на виховання, утримання), ВИГОДО́ВАНЕЦЬ, ГОДО́ВАНЕЦЬ заст. Словник синонімів української мови
- годованець — Годо́ванець, -до́ванця; -ванці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- годованець — ГОДО́ВАНЕЦЬ, нця, ч., розм. 1. заст. Дитина, взята на утримання; вихованець. [Виборний:] Ви, може, чували, що як вони ще жили в Полтаві і покійний Терпило жив був, то прийняв було до себе якогось сироту Петра за годованця (Котл. Словник української мови в 11 томах
- годованець — Годованець, -нця м. 1) Воспитанникъ, вскормленникъ. Приняв був до себе якогось троту Петра за годованця. Котл. Н. П. 355. 2) Крестьянинъ, который завѣщаетъ кому либо свое имущество, за что наслѣдникъ долженъ до смерти кормить и поить завѣщателя. Шух. І. Словник української мови Грінченка