гойність
БАГА́ТСТВО (зовнішня пишна краса, ошатність оздоблення і обстановки тощо), ГО́ЙНІСТЬ розм., РО́ЗКІШ підсил., ПИ́ШНІСТЬ підсил., ПИШНО́ТА підсил.; БУНДЮ́ЧНІСТЬ, ПОМПЕ́ЗНІСТЬ (пишність, розрахована на ефект). Треба ж порозкошуватися, показатися перед світом в усвій своїй красі, блиснути шитвом киптарів, багатством ременів, сипнути сороківцями (Г. Хоткевич); — Навіщо така розкіш, така пишнота? Скільки-то грошей марнується на ту розкіш! (І. Нечуй-Левицький); Окреме приміщення на одному з столичних вокзалів. Невелика, оздоблена з солідною пишністю зала (І. Кочерга); Чимало цікавого є у Вашингтоні. Загалом столиця вражає надмірною бундючністю (Л. Дмитерко). — Пор. 3. блиск.
Словник синонімів української мови