гойність
Го́йність. Щедрість, витратність, марнотратство. Другий гріх наш, хоч і не так страшний, але все-таки неменьше погубний для нас, то наша безгранична гойність. Коли всі народи [...] складають крейцар до крейцара і безупинною ощадностю збирають величезні капітали, уміщують їх по своїх банках, будують шмениці, отвирають склепи, фабрики, то наш нарід кидає грішми, як та нерозумна дитина (Б., 1909, 78, 5); Пожадана також і контроля над краєвою господаркою, бо зробить конець неузасадненій гойности соймів і поодиноких послів, на яку і в нас не без причини нарікають (Б., 1909, 90, 1)
// пол. hojność — щедрість; див. іще гойно.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.