голомозий
ГО́ЛЕНИЙ (який поголив волосся; на якому зрізано бритвою волосся), БРИ́ТИЙ, БРИТОГОЛО́ВИЙ, ГОЛОМО́ЗИЙ розм., ГИ́РЯВИЙ діал. (з виголеною головою). Сидів (бай) в маленькій тюбетейці на лисій голеній голові (З. Тулуб); Стара мати заливається гіркими сльозами, обнімаючи бриту голову синову (Панас Мирний); Сивий бритоголовий татарин у червоній сорочці з куцими рукавами крутив шаблю (О. Ільченко); Не встигнеш оглянутись, як чуб уже злетів, і вже ти голомозий, гребінець свій можеш закинути в ліс (О. Гончар).
ЛИ́СИЙ (з лисиною або без волосся на голові), ЛИСА́ВИЙ рідше; ГОЛОМО́ЗИЙ розм. (без волосся на голові); ПЛІШИ́ВИЙ (який має лисину); ЛИСУВА́ТИЙ (з невеликою лисиною). Вечірнє сонце, сідаючи за хмари, .. обдало червоним світом круглу лису Порохову голову (Панас Мирний); Трактир "Під золотим орлом" .. За одним із столів — Цупович, невеличкого росту, лисавий блондин (Я. Галан); Сядеш, не встигнеш оглянутись, як чуб уже злетів, і вже ти голомозий (О. Гончар); Поруч з Арсеном.. сидів сивуватий, з плішивим вершечком голови, фінансовий працівник (Л. Дмитерко); Стояв він на ґанку, підставляючи лисувату голову морозові і снігу (З. Тулуб).
Словник синонімів української мови