голомозий —
голомо́зий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
голомозий —
-а, -е, розм. 1》 Без волосся на голові; лисий або голений. 2》 у знач. ім. голомозий, -зого, ч., зневажл. За часів Січі – про турків і татар, які мали звичай голити голови.
Великий тлумачний словник сучасної мови
голомозий —
ГОЛОМО́ЗИЙ, а, е, розм. Який не має волосся на голові; лисий або виголений. Одного разу прийшов у госпіталь старшина .. Був тепер голомозий, веселий, навіть посоліднішав і зажив тіла (Ю. Бедзик); Всі вони були, як один, голомозі.
Словник української мови у 20 томах
голомозий —
як у голомо́зого чупри́ни, зі сл. бага́то, ірон. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (багато). Багацько, як у голомозого чуприни (Укр.. присл..).
Фразеологічний словник української мови
голомозий —
ГО́ЛЕНИЙ (який поголив волосся; на якому зрізано бритвою волосся), БРИ́ТИЙ, БРИТОГОЛО́ВИЙ, ГОЛОМО́ЗИЙ розм., ГИ́РЯВИЙ діал. (з виголеною головою). Сидів (бай) в маленькій тюбетейці на лисій голеній голові (З.
Словник синонімів української мови
голомозий —
Голомо́зий, -за, -зе
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
голомозий —
ГОЛОМО́ЗИЙ, а, е, розм. 1. Без волосся на голові; лисий або голений. Пан Демид Пампушка, голомозий, без жодного слідочка чуба козацького, моторний товстун (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 10); Всі вони [батарейці] були, як один, голомозі.
Словник української мови в 11 томах
голомозий —
Голомозий, -а, -е Плѣшивый, лысый. Голомоза дитина. Дід твій лисий, а мати голомоза. Ном. № 6319. Багацько, як у голомозого чуприни. Ном. № 7710.
Словник української мови Грінченка