Словник синонімів української мови

голінний

БРА́ВИЙ (який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю), БАДЬОРИ́СТИЙ рідше, ХВА́ЦЬКИЙ розм., ГОЛІ́ННИЙ розм., МОЛОДЦЮВА́ТИЙ рідше. — В неї ж наречений є, — нагадує Ганна Остапівна. — Та ще такий бравий, з мотоциклом (О. Гончар); Чорні жупани збігались з червоними та зеленими кунтушами, кидались один на одного, як два бадьористі роздратовані півні (І. Нечуй-Левицький); Так точно, — намагаючись бути по-війському хвацьким, відповів Юрко (В. Собко); (Мар'яна:) Мій таточку коханий, дорогий! Люблю тебе, кохаю і пишаюсь Тобою лиш: голінний лицар ти І велетень душею, — всім заслона! (М. Старицький); До радіовузла ввійшли полковник Іван Сергійович, зі шрамом на щоці, і молодцюватий майор Андрій Савич (П. Автомонов).

ОХО́ЧИЙ до чого і з інфін. (який має особливу схильність, велике бажання до чого-небудь), ЗАПОПА́ДЛИВИЙ до чого, на що, ЗАПОПА́ДНИЙ до чого, на що, ГОЛІ́ННИЙ до чого, на що, розм.; БЕРУЧКИ́Й до чого, розм., БЕРКИ́Й до чого, розм., БЕРУ́ЧИЙ до чого, розм., ХАПКИ́Й до чого, розм., ХВАТКИ́Й до чого, розм., ЧІПКИ́Й до чого, розм., РУ́ЧИЙ до чого, заст., ПАДКИ́Й на що, до чого, діал., ПАДКОВИ́ТИЙ до чого, діал., ВАБКИ́Й до чого, діал., ЗАГА́РЛИВИЙ до чого, діал. (перев. до якоїсь роботи); ЛА́СИЙ до чого, на що (перев. до чогось приємного). Нащо з тим миритись, хто охочий сваритись (прислів'я); Мала, а така запопадлива до науки! (М. Стельмах); Старанні (дівчата) запопадні до роботи. Ого, за ними тільки керувати умій — гори перевернуть!.. (В. Минко); — Що то він у мене голінний до пісень (Панас Мирний); Росли сини... Всі дружні такі, і до роботи беручкі, і до книги охочі (І. Цюпа); — Я своєї Лукини за Уласа не оддам, бо він не дуже беркий до роботи (І. Нечуй-Левицький); Що не лацюга (Порфир), то не лацюга.. Хапкий до всякого діла (О. Гончар); Вона уперта і хватка І до науки, й до роботи (Л. Забашта); Він.. розігрував з себе князька, щоправда не вельми вже багатого, але ще чіпкого до популярності, слави (М. Олійник); Не показна вона з себе, кирпатенька і трошки глухенька, та до роботи руча (Ганна Барвінок); Старий сидів посеред тротуару, серед тої купи людей, що збіглася з цікавості, падка на новинку і на скандал (І. Франко); — Побачили б, який з мене вийшов би падковитий до діла столоначальник! (І. Нечуй-Левицький); Вабкий до всякого діла; Загарливий до роботи (Словник Б. Грінченка); Йшла (баба) до воріт або над став шукати жінок, ласих на розмову (В. Стефаник). — Пор. працьови́тий.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. голінний — голі́нний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. голінний — жм., бравий, завзятий, молодецький; (до чогось) ласий, охочий.  Словник синонімів Караванського
  3. голінний — -а, -е, розм. Бравий, завзятий. || до чого, на що. Охочий до чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. голінний — ГОЛІ́ННИЙ, а, е, розм. Бравий, завзятий. Пархім теж парубок голінний – хоч куди (Г. Квітка-Основ'яненко); [Перша дівчина:] От голінна! І не боялась сама прийти сюди! (С.  Словник української мови у 20 томах
  5. голінний — див. жадний; жвавий  Словник синонімів Вусика
  6. голінний — Голі́нний, -на, -не до чого, на що  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. голінний — ГОЛІ́ННИЙ, а, е, розм. Бравий, завзятий. Пархім теж парубок голінний — хоч куди (Кв.-Осн., II, 1956, 487); [Перша дівчина:] От голінна! І не боялась сама прийти сюди! (Вас., III, 1960, 9); // до чого, на що. Охочий до чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах
  8. голінний — Голінний, -а, -е 1) Удалой, бравый, рѣзвый. Голінний, завзятий чоловік. Шевч. 302. От дівка голінна, так так! Шевч. 310. 2) Способный къ чему. Він голінний до всього. Черк. у. 3) — до чого, на що. Охочій до чего, любящій что. Маруся голінна до тарані.  Словник української мови Грінченка