грозовий
БУ́РЯНИЙ (пов'язаний з бурею: який буває під час бурі, супроводжує її, характеризується частими бурями), БУРЕ́МНИЙ, БУ́РНИЙ рідше, БУРХЛИ́ВИЙ підсил., ЧВА́РНИЙ діал.; ШТОРМОВИ́Й (пов'язаний зі штормом); УРАГА́ННИЙ (пов'язаний з ураганом). Знявся раптовий буряний вітер (А. Шиян); Чимало я там жив і чув дніпрові хвилі, Дубів буремний шум, дівчат заспівки милі (А. Малишко); Але юрбу, тиху на вигляд, підмивало хвилями, як берег Ташані в бурхливу ніч (Григорій Тютюнник); Порив вітру з шумом відчинив двері навстіж, і з ніг до голови їх обдало, забиваючи подих, штормовою сніговою хвилею (А. Головко); Кілька днів лютував шторм ураганної сили і такого оце накоїв (О. Гончар). — Пор. 1. бурхли́вий, грозови́й.
ГРОЗОВИ́Й (із грозою), ГРОЗЯНИ́Й поет., ЧВА́РНИЙ діал.; ТУЧНИ́Й рідше (про дощ). Враз блискавка розтинає чорний грозовий небосхил (Ю. Смолич); Вставало грозяне світання. Гарячі блискавки.. звивались зміями.. (П. Дорошко); — Згадаймо чорну чварну ніч, коли чумацький шлях крутивсь і плів петлю (Л. Дмитерко); Дощ тучний давно вже перестав, з обложних хмар сіяло, мов крізь сито (Панас Мирний). — Пор. 1. бу́ряний.
Словник синонімів української мови