далекозорий

ДАЛЕКОЗО́РИЙ (з гострим зором), ВИНОЗО́РИЙ поет. Її далекозорі очі сягнули через пшеничний квадрат, на протилежному боці якого в'язала Настя (І. Рябокляч); Твої запалі винозорі очі роковано світять мені останнім блиском (І. Драч).

ПЕРЕДБА́ЧЛИВИЙ (який має здатність передбачати щось), ДАЛЕКОГЛЯ́ДНИЙ, ДАЛЕКОЗО́РИЙ, ПРОЗОРЛИ́ВИЙ (ПРОЗІРЛИ́ВИЙ), ВИДЮ́ЩИЙ. В передбачливого завідувача навчальної частини вже були заготовлені належні документи (Ю. Збанацький); — Бути рішучим — похвально, але бути далекоглядним — обов'язок державного діяча (П. Кочура); Далекозорі й розумні сучасники поета (М. Лермонтова) швидко розгадали в ньому Пушкінового наступника (М. Рильський); Нарешті Сельм і Тур обрали старця мага, Людину бистроумну, красномовну, Людину прозорливу, пам'ятущу (А. Кримський); Ох, я прагну Сеї чистої водиці, Що видющим, мудрим робить (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. далекозорий — далекозо́рий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. далекозорий — Не короткозорий, поет. винозорий; П. далекоглядний, ДАЛЕКОСЯЖНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. далекозорий — -а, -е. 1》 Який добре бачить на великій відстані. || Який має ваду зору, що перешкоджає чітко бачити на близькій відстані; прот. короткозорий. 2》 Те саме, що далекоглядний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. далекозорий — див. далекоглядний; передбачливий  Словник синонімів Вусика
5. далекозорий — Далекозо́рий, -ра, -ре  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. далекозорий — ДАЛЕКОЗО́РИЙ, а, е. 1. Який добре бачить на великій відстані. Далекозорі, розумні очі його світяться з-під чорних брів глибокою й хвилюючою радістю (Шиян, Переможці, 1950, 225); // Який має ваду зору, що перешкоджає чітко бачити на близькій відстані...  Словник української мови в 11 томах