дебіл
ІДІО́Т (розумово недорозвинена людина), КРЕТИ́Н, НЕДО́УМОК розм., ДЕБІ́Л рідше. — Мене з військової служби списали за ідіотство, і особлива комісія офіціально визнала ідіотом (переклад С. Масляка); — У нашому повіті немає жодної порядної людини. І розумних теж немає. Якісь недоумки, кретини (П. Кочура). — Пор. 2. божеві́льний.
Словник синонімів української мови