дебіл
дебі́л
-у, ч.
Той, хто має уроджену психічну ваду, розумову відсталість у легкій формі; недоумкуватий.
Великий тлумачний словник сучасної української мовидебі́л
-у, ч.
Той, хто має уроджену психічну ваду, розумову відсталість у легкій формі; недоумкуватий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови