доплив

ПРИТО́КА (річка, що впадає в більшу річку), ДО́ПЛИВ заст. Обміліла невелика притока Дністра, оголилося узгір'я (І. Цюпа); Товарниця — це малесенький доплив Черемоша, от ніби трошки більший потік (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. доплив — до́плив іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. доплив — (вод) приплив, надходження; (річки) сов. притока.  Словник синонімів Караванського
3. доплив — -у, ч. 1》 Надходження чого-небудь. 2》 заст. Притока.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. доплив — ДО́ПЛИВ, у, ч. 1. Надходження чого-небудь. Склад води дельтових озер завжди змінюється. Під час поводі вони мають більший доплив прісної води (Курс заг. геол., 1947,118). 2. заст. Притока.  Словник української мови в 11 томах
5. доплив — Доплив, -ву м. Притокъ. Желех.  Словник української мови Грінченка