Словник синонімів української мови

допливати

ДОНО́СИТИСЯ (про звуки, запахи та ін. — ставати чутним, відчутним), ДОЛІТА́ТИ, ДОХО́ДИТИ, ДОЛИНА́ТИ, ДОСЯГА́ТИ, ПРИНО́СИТИСЯ розм., ПРИЛІТА́ТИ розм., ПРИБИВА́ТИСЯ розм., ДОБІГА́ТИ розм., НАДЛІТА́ТИ розм.; ПРОНИКА́ТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОДИРА́ТИСЯ розм. (крізь якісь перепони); ДОПЛИВА́ТИ, НАПЛИВА́ТИ (повільно поширюючись); НАЗДОГАНЯ́ТИ кого, що, розм. (слідом за кимсь, чимсь); ДОКО́ЧУВАТИСЯ (про сильні, розкотисті звуки); ПРОКРАДА́ТИСЯ (ледве чутися). — Док.: донести́ся, долеті́ти, дійти́, доли́нути, прили́нути поет. досягти́ (досягну́ти), принести́ся, прилеті́ти, приби́тися, добі́гти, надлеті́ти, прони́кнути, проби́тися, проде́ртися (продра́тися), допливти́ (доплисти́), напливти́ (наплисти́) (напли́нути), наздогна́ти, докоти́тися, прокра́стися. Невідомо звідки ледве-ледве доноситься трембітання... (Г. Хоткевич); Від лісу тягло свіжим настоєм живиці та долітали лункі удари сокири (Ю. Збанацький); У сіни через зачинені двері доходив чийсь голос, товстий, навіть трохи сердитий (І. Нечуй-Левицький); З кухні долинає тихе глипання примуса та ледве вловимий запах чогось дуже смачного (Ю. Шовкопляс); З-над хмар часом прилине Прощання з літом журавлине (П. Тичина); Канделябр на дві свічі тускло горить. Світлу не сила досягти навіть чверті кабінету (М. Хвильовий); З дому чути тихий стук посуди, Клаптик пісні з поля прилетів... (М. Рильський); Далекі дівочі голоси прибились до Степаниди (М. Стельмах); — Пилипку! сину мій!.. — гукала вона на бігу, думаючи, що це гукання раніш від неї добіжить до сина (Панас Мирний); Слухає (Микула), чи не надлетить з темного поля крик такий, що мертвих збудить (О. Маковей); Крізь стіни в кімнату проникали приглушені звуки музики (С. Чорнобривець); Дзвонили до вечерні: срібні дзвоники пробивалися до палацу, розкочуючись тихим сумом і журбою (П. Кочура); Від часу до часу продирався воздухом розпучливий викрик напівзбожеволілої матері (О. Кобилянська); Звідкись допливає терпкий дух материнки (В. Бабляк); Наплива з зелених полонин поміж смерек мелодія флояри (В. Сосюра); Цей покрик лунав усюди, він долітав згори, він наздоганяв, він нісся назустріч з хуртовиною (О. Донченко); До Максима докотилось рокотіння важких кулеметів (І. Багряний); У щілини вікон прокрадалося виття завірюхи (І. Ле і О. Левада).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. допливати — доплива́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. допливати — -аю, -аєш, недок., доплисти, -иву, -ивеш; мин. ч. доплив, доплила, доплило; і допливти, -ву, -веш, док. 1》 Пливучи, досягати якого-небудь місця. 2》 перен. Повільно поширюючись, досягати чийого-небудь слуху, нюху (про звуки, запахи); доноситися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. допливати — Доплива́ти, -ва́ю, -ва́єш; допливти́ і допли́сти́, -ливу́, -ливе́ш; допли́в, доплила́; допли́вши  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. допливати — ДОПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОПЛИСТИ́, иву́, иве́ш; мин. ч. допли́в, доплила́, ло́; і ДОПЛИВТИ́, ву́, ве́ш, док. 1. Пливучи, досягати якого-небудь місця. Хлопець насилу допливає до берега (Багмут, Щасл. день.., 1951, 145); Пливе, пливе… от-от доплив!...  Словник української мови в 11 томах