діжчина
ДІ́ЖКА (велика дерев'яна або металева циліндрична посудина), ПУ́ТНЯ діал.; ДІЖНИ́ЦЯ розм., ДІЖЧИ́НА розм. (трохи менша); КА́ДІБ (КА́ДІВБ), КА́ДУБ рідше (більшого розміру); ДІЖА́ (низька, широка дерев'яна для тіста); БО́ДНЯ (дерев'яна низька з віком, іноді з замком); ШАПЛИ́К (невелика дерев'яна без верхнього дна); ЛИПІ́ВКА, ЛИП'Я́НКА (з липового дерева); ФА́СКА діал. (невелика для масла, сиру). Густий жовтий та білий мед у діжках сповнював запашним духом усі комори (О. Донченко); Від входу по кутах ватарника стоїть посуд: путні на молоко, бодні з гуслянкою (Г. Хоткевич); Юхрим, вивалюючи плечем і лобом двері, вилетів з хати, зачепився в сінях за діжницю, упав (М. Стельмах); Одним оком все поглядає (Олька) на маму, що місить тісто в діжчині (Ірина Вільде); В кутку коло дверей стояв кадіб з капустою (М. Коцюбинський); В притворі стояли високі липові кадовби (Ф. Бурлака); Бондар, той просто каже: я вдома зроблю за день кадуб, десять рублів у кишені (К. Гордієнко); Тісто в діжі підійшло високо вгору (Є. Гуцало); Є ще дві бодні липового меду (Григорій Тютюнник); На перехресті стежок стояв шаплик великий з водою (А. Головко); Закололи, значить, того кабана.. -- сало в липівку, м'ясо в діжку (Остап Вишня); Викопала (баба) і заповітну лип'янку з медом (О. Копиленко); Ставить (незнайомий) на стіл велику бутлю горілки... Фаску масла кладе, бринзи (Г. Хоткевич). — Пор. бо́чка.
Словник синонімів української мови