дірчавий

ДІРЯ́ВИЙ (з діркою, з дірками), ДІРЧА́СТИЙ, ДІРЧА́ТИЙ, ДРА́НИЙ розм., ДІРКУВА́ТИЙ розм., ДІРЧА́ВИЙ розм., ДІРКА́ТИЙ розм. Дірявого мішка не наповниш (прислів'я); Дірчасте листя; — Цинкове відро у мене зовсім зносилося. Дірчате було, як решето (І. Цюпа); — Та покинь того глиняника! — сказав Карпо і хотів одняти од неї драного горшка (І. Нечуй-Левицький); Баба.. почала гризти огірок своїми дірчавими зубами (Панас Мирний). — Пор. дра́ний.

Значення в інших словниках

1. дірчавий — дірча́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дірчавий — -а, -е. З великою кількістю дірок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дірчавий — див. дірявий  Словник синонімів Вусика
4. дірчавий — ДІРЧА́ВИЙ, а, е. З великою кількістю дірок. Маєтки пустіли, нищилися, височенні палаци по селах стояли з розбитими вікнами, забитими дверима, дірчавою покрівлею й дожидалися, коли їх негода повалить (Мирний, IV, 1955, 240).  Словник української мови в 11 томах