дірчавий

ДІРЧА́ВИЙ, а, е. З великою кількістю дірок.

Маєтки пустіли, нищилися, височенні палаци по селах стояли з розбитими вікнами, забитими дверима, дірчавою покрівлею й дожидалися, коли їх негода повалить (Мирний, IV, 1955, 240).

Значення в інших словниках

1. дірчавий — дірча́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дірчавий — -а, -е. З великою кількістю дірок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дірчавий — див. дірявий  Словник синонімів Вусика
4. дірчавий — ДІРЯ́ВИЙ (з діркою, з дірками), ДІРЧА́СТИЙ, ДІРЧА́ТИЙ, ДРА́НИЙ розм., ДІРКУВА́ТИЙ розм., ДІРЧА́ВИЙ розм., ДІРКА́ТИЙ розм. Дірявого мішка не наповниш (прислів'я); Дірчасте листя; — Цинкове відро у мене зовсім зносилося. Дірчате було, як решето (І.  Словник синонімів української мови