дірчавіти

ДІРЧА́ВІТИ, іє, недок. Робитися, ставати дірчавим, дірчастим.

Хати старіли, кривилися, — нічим полагодити, оселі дірчавіли-осувалися… (Мирний, IV, 1955, 241);

Сонце геть високо піднімається.. Сніг м’якшає, лід дірчавіє, чорніє (Мирний, II, 1954, 216).

Значення в інших словниках

1. дірчавіти — дірча́віти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дірчавіти — -іє, недок. Робитися, ставати дірчавим, дірчастим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дірчавіти — див. занепадати  Словник синонімів Вусика
4. дірчавіти — Дірча́віти, -вію, -вієш, -віє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. дірчавіти — Дірчавіти, -вію, -єш гл. Ноздреватѣть. Сніг мнякшає, лід дірчавіє.... весною дише. Мин. ХРВ. 292.  Словник української мови Грінченка