дірчавіти
ДІРЧА́ВІТИ, іє, недок. Робитися, ставати дірчавим, дірчастим.
Хати старіли, кривилися, — нічим полагодити, оселі дірчавіли-осувалися… (Мирний, IV, 1955, 241);
Сонце геть високо піднімається.. Сніг м’якшає, лід дірчавіє, чорніє (Мирний, II, 1954, 216).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дірчавіти — дірча́віти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- дірчавіти — -іє, недок. Робитися, ставати дірчавим, дірчастим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дірчавіти — див. занепадати Словник синонімів Вусика
- дірчавіти — Дірча́віти, -вію, -вієш, -віє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дірчавіти — Дірчавіти, -вію, -єш гл. Ноздреватѣть. Сніг мнякшає, лід дірчавіє.... весною дише. Мин. ХРВ. 292. Словник української мови Грінченка