1. Словник української мови Грінченка

дірчавіти

Дірчавіти, -вію, -єш

гл. Ноздреватѣть. Сніг мнякшає, лід дірчавіє.... весною дише. Мин. ХРВ. 292.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дірчавіти — дірча́віти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дірчавіти — -іє, недок. Робитися, ставати дірчавим, дірчастим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дірчавіти — див. занепадати Словник синонімів Вусика
  4. дірчавіти — Дірча́віти, -вію, -вієш, -віє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дірчавіти — ДІРЧА́ВІТИ, іє, недок. Робитися, ставати дірчавим, дірчастим. Хати старіли, кривилися, — нічим полагодити, оселі дірчавіли-осувалися… (Мирний, IV, 1955, 241); Сонце геть високо піднімається.. Сніг м’якшає, лід дірчавіє, чорніє (Мирний, II, 1954, 216). Словник української мови в 11 томах