дірочка

Дірочка, -ки

ж. ум. отъ дірка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дірочка — ді́рочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ді́рочки Орфографічний словник української мови
  2. дірочка — -и, ж. Зменш. до діра 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дірочка — див. отвір Словник синонімів Вусика
  4. дірочка — ДІ́РОЧКА, и, ж. Зменш. до діра́ 1. Один, кому ближче було, подививсь у двері крізь дірочку (Свидн., Люборацькі, 1955, 112); Він пошукав щось у торбині і витяг звідти дерев’яну сопілку з дірочками (Донч., VI, 1957, 240); Моряк показав старанно зашиті дірочки (Кучер, Чорноморці, 1956, 121). Словник української мови в 11 томах