дірочка
ДІ́РОЧКА, и, ж. Зменш. до діра́ 1.
Один, кому ближче було, подививсь у двері крізь дірочку (Свидн., Люборацькі, 1955, 112);
Він пошукав щось у торбині і витяг звідти дерев’яну сопілку з дірочками (Донч., VI, 1957, 240);
Моряк показав старанно зашиті дірочки (Кучер, Чорноморці, 1956, 121).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дірочка — ді́рочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ді́рочки Орфографічний словник української мови
- дірочка — -и, ж. Зменш. до діра 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- дірочка — див. отвір Словник синонімів Вусика
- дірочка — Дірочка, -ки ж. ум. отъ дірка. Словник української мови Грінченка