дірчавіти дірча́віти -іє, недок. Робитися, ставати дірчавим, дірчастим. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках дірчавіти — дірча́віти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови дірчавіти — див. занепадати Словник синонімів Вусика дірчавіти — Дірча́віти, -вію, -вієш, -віє Правописний словник Голоскевича (1929 р.) дірчавіти — ДІРЧА́ВІТИ, іє, недок. Робитися, ставати дірчавим, дірчастим. Хати старіли, кривилися, — нічим полагодити, оселі дірчавіли-осувалися… (Мирний, IV, 1955, 241); Сонце геть високо піднімається.. Сніг м’якшає, лід дірчавіє, чорніє (Мирний, II, 1954, 216). Словник української мови в 11 томах дірчавіти — Дірчавіти, -вію, -єш гл. Ноздреватѣть. Сніг мнякшає, лід дірчавіє.... весною дише. Мин. ХРВ. 292. Словник української мови Грінченка