жебрачий
ЖЕБРА́ЦЬКИЙ (належний, притаманний жебракові; який складається з жебраків), СТАРЦІ́ВСЬКИЙ, СТАРЧА́ЧИЙ, ЖЕБРА́ЧИЙ рідше. Верхівець побачив чоловіка.. з жебрацьким кийком у руці (В. Гжицький); Рушила й старцівська ватага од церкви й перейшла під монастир (І. Нечуй-Левицький); Зароблю на хліб, Не злякаюся, До старчачих скиб Не попхаюся (М. Чернявський); Він.. знов у жебрачій одежі пішов у широкий світ (І. Франко).
Словник синонімів української мови