жебри
ЖЕБРА́ЦТВО (збирання милостині), ЖЕ́БРАННЯ, ЖЕ́БРИ, ЖЕБРУВА́ННЯ рідше, СТАРЦЮВА́ННЯ, СТАРЕ́ЦТВО заст. Люди.. давали їм то хліба, то теплої страви, — звільна вони й самі привикли до жебрацтва (І. Франко); Щоб задопомогти невістці, він вийшов з своєю кобзою на жебрання (Ф. Бурлака); Через Остапа циганка опізнялася з мандрівкою на жебри (М. Коцюбинський); Вони людям проходу не дають своїм старцюванням (Д. Ткач).
Словник синонімів української мови