жужіль

I. ЖУ́ЖЕЛИЦЯ (залишки після згоряння твердого палива), ЖУ́ЖІЛЬ, ЗГАР. Було із кузень понад яр, На гостру жужелицю-згар, що розкотилась по землі, Спочити вийдуть ковалі (М. Шпак); До жужелю перепалене каміння і трави, гіркі й ароматні (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. жужіль — жу́жіль іменник жіночого або чоловічого роду відходи плавки металу  Орфографічний словник української мови
2. жужіль — див. попіл; шлак  Словник синонімів Вусика
3. жужіль — ЖУЖЕЛИЦЯ тех. шлак; (у печі) перегар; пор. ПОПІЛ.  Словник синонімів Караванського
4. жужіль — жужелі, ж. і жужелю, ч. Те саме, що жужелиця I 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. жужіль — ЖУ́ЖІЛЬ, жу́желі, ж. і жу́желю, ч. Те саме, що жу́желиця¹ 1. Ніде не буде ні диму, ні газу, ні кіптяви та жужелі (Рудь, Гомін.., 1959, 90); До жужелю перепалене каміння і трави, гіркі й ароматні, як масті сірійського крамаря (Тулуб, Людолови, II, 1957...  Словник української мови в 11 томах