жужіль —
жу́жіль іменник жіночого або чоловічого роду відходи плавки металу
Орфографічний словник української мови
жужіль —
див. попіл; шлак
Словник синонімів Вусика
жужіль —
жужелі, ж. і жужелю, ч. Те саме, що жужелиця I 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
жужіль —
I. ЖУ́ЖЕЛИЦЯ (залишки після згоряння твердого палива), ЖУ́ЖІЛЬ, ЗГАР. Було із кузень понад яр, На гостру жужелицю-згар, що розкотилась по землі, Спочити вийдуть ковалі (М. Шпак); До жужелю перепалене каміння і трави, гіркі й ароматні (З. Тулуб).
Словник синонімів української мови
жужіль —
ЖУ́ЖІЛЬ, жу́желі, ж. і жу́желю, ч. Те саме, що жу́желиця¹ 1. Ніде не буде ні диму, ні газу, ні кіптяви та жужелі (Рудь, Гомін.., 1959, 90); До жужелю перепалене каміння і трави, гіркі й ароматні, як масті сірійського крамаря (Тулуб, Людолови, II, 1957...
Словник української мови в 11 томах