журавель
ЖУРАВЕ́ЛЬ (птах), ВЕСЕ́ЛИК фольк., ЖУРА́В рідше. Кукурудза шумить пожовтіла, знов у вирій летять журавлі (В. Сосюра); На Україні весною старі люди називають їх (журавлів) не журавлями, а веселиками (з газети); Летіли журави понад Михаловці (пісня).
ЖУРАВЕ́ЛЬ (біля колодязя), ЗВІД. Високо над обгорілим зрубом криниці підіймається обгорілий журавель (А. Шиян); Тихо на селі. Хіба що.. зарипить звід десь біля колодязя, чи зареве худоба (А. Головко).
Словник синонімів української мови