журавель
Журавель, -вля
м.
1) Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7296.
2) Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. Г. Барв. 382.
3) Грудныя внутренности.
4) Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23. ум. журавлик, журавличок. ув. журавлище, журавлюка.
Словник української мови Грінченка