загадка
ЗАВДА́ННЯ (справа, доручена комусь для виконання), НАРЯ́Д, ЗАГА́ДУВАННЯ, ЗАДА́ЧА розм. рідше, ЗА́ГАД розм. рідко, ЗА́ГАДКА розм. рідко; ДОРУ́ЧЕННЯ (більш конкретне завдання). Командир полку одержав бойове завдання — за всяку ціну відбити у ворога Штепівку і затримати німців (Ю. Збанацький); Дав Оксен наряд — возити із .. лісу дерево на будівництво (Григорій Тютюнник); — А чи не було із Рахова загаду, щоб посилати наших людей за перевали? (С. Скляренко); (Кирило:) А все мені з думки не йде сьогоднішня панова загадка. Загадав привести кого-небудь з Тхорів, та ще так, щоб ніхто не бачив (Панас Мирний); Після того, як ви виконали доручення з листівками, ми віримо вам (А. Хижняк).
ЗА́ГАДКА (алегоричний опис подій, предметів, явищ, які треба розпізнати; взагалі що-небудь загадкове, незрозуміле), РЕ́БУС, ШАРА́ДА, ЛОГОГРИ́Ф, ГОЛОВОЛО́МКА, СФІНКС (перев. про загадкову істоту, таємничу, незрозумілу людину). Сахно пов'язувала несподіване зникнення Чіпаріу з усіма таємницями й загадками цього навісного маєтку (Ю. Смолич); — Не дівчина, а справжнісінький ребус! Хто ж, нарешті, вона така? (В. Минко); Шаради рішали, чи що. Обступили всі Славу, а вона накреслила паличкою на землі коло, а в середині кола написала дві літери — "ля" (А. Головко); Багато слів з Олегового диктанту можна було б умістити в такий журнал як цікаві головоломки (О. Донченко); Дитина — це загадка, живий сфінкс (О. Гончар); Наука лише торує підступи до заповідного сфінкса творчості (з журналу).
Словник синонімів української мови