1. Словник синонімів української мови

загадка

ЗАВДА́ННЯ (справа, доручена комусь для виконання), НАРЯ́Д, ЗАГА́ДУВАННЯ, ЗАДА́ЧА розм. рідше, ЗА́ГАД розм. рідко, ЗА́ГАДКА розм. рідко; ДОРУ́ЧЕННЯ (більш конкретне завдання). Командир полку одержав бойове завдання — за всяку ціну відбити у ворога Штепівку і затримати німців (Ю. Збанацький); Дав Оксен наряд — возити із .. лісу дерево на будівництво (Григорій Тютюнник); — А чи не було із Рахова загаду, щоб посилати наших людей за перевали? (С. Скляренко); (Кирило:) А все мені з думки не йде сьогоднішня панова загадка. Загадав привести кого-небудь з Тхорів, та ще так, щоб ніхто не бачив (Панас Мирний); Після того, як ви виконали доручення з листівками, ми віримо вам (А. Хижняк).

ЗА́ГАДКА (алегоричний опис подій, предметів, явищ, які треба розпізнати; взагалі що-небудь загадкове, незрозуміле), РЕ́БУС, ШАРА́ДА, ЛОГОГРИ́Ф, ГОЛОВОЛО́МКА, СФІНКС (перев. про загадкову істоту, таємничу, незрозумілу людину). Сахно пов'язувала несподіване зникнення Чіпаріу з усіма таємницями й загадками цього навісного маєтку (Ю. Смолич); — Не дівчина, а справжнісінький ребус! Хто ж, нарешті, вона така? (В. Минко); Шаради рішали, чи що. Обступили всі Славу, а вона накреслила паличкою на землі коло, а в середині кола написала дві літери — "ля" (А. Головко); Багато слів з Олегового диктанту можна було б умістити в такий журнал як цікаві головоломки (О. Донченко); Дитина — це загадка, живий сфінкс (О. Гончар); Наука лише торує підступи до заповідного сфінкса творчості (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загадка — за́гадка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири за́гадки Орфографічний словник української мови
  2. загадка — (важка) головоломка; (із складів слова) шарада, (з букв і малюнків) ребус; П. таємниця, незбагненність, таємничість, кн. сфінкс, обр. темний ліс. Словник синонімів Караванського
  3. загадка — [загадка і загадка] -дкие, д. і м. -адз'ц'і/ -адз'ц'і, р. мн. -док Орфоепічний словник української мови
  4. загадка — -и, ж. 1》 Стислий алегоричний опис подій, предметів, явищ, що їх треба впізнати, відгадати. 2》 перен. Що-небудь у природі, житті та діяльності людей, ще не розв'язане або повністю не розгадане, не досліджене. 3》 розм., рідко. Завдання, наказ, розпорядження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. загадка — • загадка - жанр усної народної творчості, відомий в усіх народів світу. Часто це — метафор. вислів розповідного або питального характеру, розрахований на догадливість, кмітливість тих, що розгадують. Хитромудре запитання... Українська літературна енциклопедія
  6. загадка — За́гадка, -дки, -дці; за́гадки, -док Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. загадка — ЗА́ГА́ДКА, и, ж. 1. Короткий алегоричний опис подій, предметів, явищ, які треба впізнати, відгадати. Сюди [в повне зібрання творів Л. Глібова] входять.. ліричні твори й дитячі загадки віршем (Коцюб., III, 1956, 255). 2. перен. Словник української мови в 11 томах