заговоритися

ЗАГОВОРИ́ТИСЯ (надто захопитися розмовою), ЗАГОМОНІ́ТИСЯ розм., ЗАБАЛА́КАТИСЯ розм. — Недок.: загово́рюватися, забала́куватися. Ішли (Артем і Христина) посеред шляху, ..і, чи то заговорились отак, чи замріялись, — не чули за спиною в себе пирхання коней (А. Головко); — Годі вже тобі, — перепинила мати Вутаньку. — Данькові спати пора. І так загомонілись (О. Гончар); Не любила Марва, що її чоловік часто так загуляється з дітьми або забалакається з чоловіками, що про все забудеться (Грицько Григоренко).

Значення в інших словниках

1. заговоритися — заговори́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заговоритися — див. заговорюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заговоритися — ЗАГОВОРИ́ТИСЯ див. загово́рюватися.  Словник української мови в 11 томах
4. заговоритися — Заговорюватися, -рююся, -єшся сов. в. заговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. = замовлятися. Запікайся кров, заговоруйся кров, замовляю тебе. Чуб.  Словник української мови Грінченка