заздрісний

ЗА́ЗДРІСНИЙ (схильний до заздрощів), ЗА́ЗДРИЙ, ЗАВИДЮ́ЩИЙ підсил. розм., ЗАВИ́ДЛИВИЙ рідко, ЗАВИ́СНИЙ діал. Ще на початку походу у землю оросів на Батия вчинили замах заздрісні родичі-чингізіди (А. Хижняк); Щирий та щедрий Семен ніяк не міг погодитися з лукавим та заздрим на чуже добро Романком (М. Коцюбинський); Так завидющий чоловік На брехні верне свій язик; Чого не втне, чи не достане — Усе погане (Л. Глібов).

Значення в інших словниках

1. заздрісний — За́здрісна: — тут: ревнива [48]  Словник з творів Івана Франка
2. заздрісний — за́здрісний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. заздрісний — Завида, завидливий, завидник, завидошник, завидущий, завидющий, завидько, зависливий, зависний, зависник, заздренний, заздрий, заздрівний, заздрісник, заздросний, недоброзичливець, недоброзичливий, ненависний, ненависник, ревнивець, ревнивий  Словник синонімів Вусика
4. заздрісний — ЗАЗДРИЙ завидющий, завидливий, зависливий, зависний; заздрівий.  Словник синонімів Караванського
5. заздрісний — -а, -е, без додатка, рідко на що. Схильний до заздрощів; заздрий. || Який виражає, виявляє заздрість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. заздрісний — За́здрісний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. заздрісний — ЗА́ЗДРІСНИЙ, а, е, без додатка, рідко на що. Схильний до задрощів; заздрий. [Іван:] Ну, та й заздрісна яка дівка! Вже їй, бач, і не по нутру, що Одарка перш її йде заміж (Крон.  Словник української мови в 11 томах