заздрісний

ЗА́ЗДРІСНИЙ, а, е, без додатка, рідко на що. Схильний до задрощів; заздрий.

[Іван:] Ну, та й заздрісна яка дівка! Вже їй, бач, і не по нутру, що Одарка перш її йде заміж (Крон., І, 1958, 90);

— Далебі я не заздрісна на небуденну красу Нелі (Вільде, Сестри.., 1958, 300);

// Який виражає, виявляє заздрість.

Заздрісні багатозначні погляди, які кидали товариші на бінокль, сприймав [Олег] без гордування (Ле, Клен. лист, 1960, 222);

— Добрі господарі худобу тримають у хаті, — мовив Антон, заздрісними очима розглядаючи рудого в білих цятках бичка (Чорн., Визвол. земля, 1959, 17).

Значення в інших словниках

1. заздрісний — За́здрісна: — тут: ревнива [48]  Словник з творів Івана Франка
2. заздрісний — за́здрісний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. заздрісний — Завида, завидливий, завидник, завидошник, завидущий, завидющий, завидько, зависливий, зависний, зависник, заздренний, заздрий, заздрівний, заздрісник, заздросний, недоброзичливець, недоброзичливий, ненависний, ненависник, ревнивець, ревнивий  Словник синонімів Вусика
4. заздрісний — ЗАЗДРИЙ завидющий, завидливий, зависливий, зависний; заздрівий.  Словник синонімів Караванського
5. заздрісний — -а, -е, без додатка, рідко на що. Схильний до заздрощів; заздрий. || Який виражає, виявляє заздрість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. заздрісний — ЗА́ЗДРІСНИЙ (схильний до заздрощів), ЗА́ЗДРИЙ, ЗАВИДЮ́ЩИЙ підсил. розм., ЗАВИ́ДЛИВИЙ рідко, ЗАВИ́СНИЙ діал. Ще на початку походу у землю оросів на Батия вчинили замах заздрісні родичі-чингізіди (А.  Словник синонімів української мови
7. заздрісний — За́здрісний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)