Словник синонімів української мови

закостенілий

КОНСЕРВАТИ́ВНИЙ (який обстоює, захищає старе, віджиле; ворожий прогресові); РУТИ́ННИЙ, РУТИНЕ́РСЬКИЙ (який ґрунтується на шаблоні, відсталий); ЗАКОСНІ́ЛИЙ, ЗАКОСТЕНІ́ЛИЙ, ЗА́ТХЛИЙ (який зупинився у своєму розвитку). — Може, й справді так... А в якім же тоні провадити розмову з нею? чи в ліберальному, чи в консервативному? — спитав Ломицький (І. Нечуй-Левицький); Знайдуться сміливці — авангардисти, що прокладатимуть нові шляхи в новому мистецтві, щоб воно не стало рутинним (Є. Гуцало); Він завжди відкидав спроби видати старе й закосніле, яким би звичним воно не було, за принципово незмінне (з журналу); Спіноза опинився серед тих, хто мечем прогресу крушив закостенілих феодалів (з журналу); Любовно і натхненно.. малює письменниця (Марко Вовчок) образи передових людей, що сміливо виступають проти затхлого оточення і прагнуть до корисної громадської діяльності (з журналу).

НЕРУХО́МИЙ (який не рухається, лишається в тому самому положенні), НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗРУ́ШНИЙ рідше, НЕДВИЖИ́МИЙ рідше, НЕДВИ́ЖНИЙ рідше, ЗАВМЕ́РЛИЙ підсил., ЗАСТИ́ГЛИЙ підсил., МЕ́РТВИЙ підсил.; ЗАКЛЯ́КЛИЙ, ЗАКАМ'ЯНІ́ЛИЙ (ЗАКАМЕНІ́ЛИЙ рідше), СКАМ'ЯНІ́ЛИЙ (СКАМЕНІ́ЛИЙ рідше), ОКАМ'ЯНІ́ЛИЙ рідше, ЗАДЕРЕВ'ЯНІ́ЛИЙ, ОДЕРЕВ'ЯНІ́ЛИЙ, ДЕРЕВ'Я́НИЙ, ЗАЦІПЕНІ́ЛИЙ, ЗАКОСТЕНІ́ЛИЙ, ПОМЕРТВІ́ЛИЙ (про людину, частини її тіла та про тварину — який став нерухомим); ОСТОВПІ́ЛИЙ (про людину); ЗАДУБІ́ЛИЙ (про частини тіла). Ось солдат, що досі сидів нерухомий в напруженій позі, стиха ворухнувсь (А. Головко); Вода (в Сені) непорушна, живосрібна, навіть не збагнути, в який бік вона тече (В. Собко); Дрімає дорога, небом укрита. Повітря незрушне, склисте (О. Гончар); Крізь білу гребінку березняку ще виднілись розкидані по низовині завмерлі танки (О. Гончар); Робітники, які ще вчора стояли біля цих верстатів, пішли на фронт, і їх зараз ніким замінити. Кожний мертвий верстат був тепер злочином (О. Довженко); Марко встав, розправив задубілу спину, ступив кілька кроків одерев'янілими ногами (І. Цюпа); Він уявляв собі, що станеться з ним, коли він буде мертвий.. Кров у жилах густа і холодна, ..члени витягнені, дерев'яні і не згинаються (М. Коцюбинський).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. закостенілий — закостені́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. закостенілий — -а, -е. 1》 Який закостенів. 2》 перен. Який зупинився в своєму розвитку, застиг у якій-небудь формі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закостенілий — ЗАКОСТЕНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який закостенів. — Що ти за один? — питаю закостенілого товариша (Фр. II, 1950, 341); Закостенілими руками брали [вояки] рушниці і стріляли — грілися (Ірчан, II, 1958, 223). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах