Великий тлумачний словник сучасної мови

закостенілий

закостені́лий

-а, -е.

1》 Який закостенів.

2》 перен. Який зупинився в своєму розвитку, застиг у якій-небудь формі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. закостенілий — закостені́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. закостенілий — КОНСЕРВАТИ́ВНИЙ (який обстоює, захищає старе, віджиле; ворожий прогресові); РУТИ́ННИЙ, РУТИНЕ́РСЬКИЙ (який ґрунтується на шаблоні, відсталий); ЗАКОСНІ́ЛИЙ, ЗАКОСТЕНІ́ЛИЙ, ЗА́ТХЛИЙ (який зупинився у своєму розвитку). — Може, й справді так...  Словник синонімів української мови
  3. закостенілий — ЗАКОСТЕНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який закостенів. — Що ти за один? — питаю закостенілого товариша (Фр. II, 1950, 341); Закостенілими руками брали [вояки] рушниці і стріляли — грілися (Ірчан, II, 1958, 223). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах