засмаглий
ЗАСМА́ГЛИЙ у знач. прикм. (який засмаг на сонці й вітрі), ЗАГОРІ́ЛИЙ, ПОБРОНЗОВІ́ЛИЙ, СМАГЛЯ́ВИЙ, ОБГОРІ́ЛИЙ підсил., ЗАСМА́ЖЕНИЙ підсил. розм., ЗАСМА́ЛЕНИЙ підсил. розм., ЗАПА́ЛЕНИЙ підсил. розм. Він сухорлявий, цей чоловік, засмаглий, такий засмаглий, ніби осмалений (Ю. Збанацький); У всіх було світле, зовсім вигоріле на сонці волосся, що проти загорілих облич здавалося білим (В. Собко); Дівчата в яскравих убраннях, .. уже побронзовілі від першого сонця (В. Кучер); Обличчя в усіх обвітрені, смагляві, з пошерхлими од вітру губами (А. Головко); Отаман був чоловік невисокий, але дуже широкий у плечах, з великою головою, з здоровими чорними вусами, запаленим лицем і чорними блискучими очима (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. смагля́вий.
ПЕРЕСО́ХЛИЙ (про губи, язик, горло тощо — який втратив вологість), ЗАШЕ́РХЛИЙ, ПОШЕ́РХЛИЙ, СМА́ГЛИЙ, ПОСМА́ГЛИЙ, ЗАСМА́ГЛИЙ, ПРИСМАГЛИЙ, СМАЖНИ́Й, ПЕРЕСМА́ГЛИЙ, ЗАПЕ́ЧЕНИЙ (про губи — вкритий плівкою). Шандрук лизнув язиком пересохлі губи (О. Донченко); Ївга нахилилася вперед, зволожила язиком зашерхлі губи (Н. Рибак); Батько.. просить втиснути йому цигарку в пошерхлі запечені губи (І. Драч); Посміхаються смаглі вуста, а карі очі грають добрим блиском (М. Стельмах); Давид кинувся, розплющив очі й ворухнув присмаглими губами (А. Головко); Між рідкою бородою та миршавими вусами темніли присмаглі, аж сині губи (І. Нечуй-Левицький); Одарка.. все знай змочувала холодною водою смажні Прісьчині вуста (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови