засмажений

ЗАСМА́ГЛИЙ у знач. прикм. (який засмаг на сонці й вітрі), ЗАГОРІ́ЛИЙ, ПОБРОНЗОВІ́ЛИЙ, СМАГЛЯ́ВИЙ, ОБГОРІ́ЛИЙ підсил., ЗАСМА́ЖЕНИЙ підсил. розм., ЗАСМА́ЛЕНИЙ підсил. розм., ЗАПА́ЛЕНИЙ підсил. розм. Він сухорлявий, цей чоловік, засмаглий, такий засмаглий, ніби осмалений (Ю. Збанацький); У всіх було світле, зовсім вигоріле на сонці волосся, що проти загорілих облич здавалося білим (В. Собко); Дівчата в яскравих убраннях, .. уже побронзовілі від першого сонця (В. Кучер); Обличчя в усіх обвітрені, смагляві, з пошерхлими од вітру губами (А. Головко); Отаман був чоловік невисокий, але дуже широкий у плечах, з великою головою, з здоровими чорними вусами, запаленим лицем і чорними блискучими очима (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. смагля́вий.

Значення в інших словниках

1. засмажений — засма́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. засмажений — див. жирний  Словник синонімів Вусика
3. засмажений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до засмажити. 2》 у знач. прикм., розм.Який засмажився, загорів на сонці й вітрі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. засмажений — ЗАСМА́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до засма́жити. Страва була чудово приготована: котлети вийшли пухкі, курчата, начинені й засмажені на свіжому маслі, були м’які й не засушені (Н.-Лев., II, 1956.  Словник української мови в 11 томах