затверднути

ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИ розм., ШКАРУ́БНУТИ розм. (покриватися корою зверху); КАМ'ЯНІ́ТИ, КАМЕНІТИ (ставати твердим, як камінь). — Док.: затверді́ти, стверді́ти, потверді́ти, затве́рднути, стве́рднути, потверді́шати, затужа́віти, стужа́віти, притужа́віти. Відварюючи рис, не можна одразу додавати цукор, бо від нього рис твердіє (з журналу); Ангідридний цемент і гідравлічний гіпс твердішають протягом тижнів і навіть місяців (з журналу); Земля почала тужавіти (Григорій Тютюнник). — Пор. гу́снути.

Значення в інших словниках

1. затверднути — затве́рднути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. затверднути — ЗАТВЕРДІТИ док., стверднути, затужавіти, загуснути, застигнути; П. збайдужіти, зачерствіти, зашкарубнути.  Словник синонімів Караванського
3. затверднути — див. затвердіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. затверднути — Затве́рднути, -дну, -днеш і затверді́ти, -ді́ю, -ді́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. затверднути — ЗАТВЕ́РДНУТИ див. затверді́ти.  Словник української мови в 11 томах
6. затверднути — Затверднути, -ну, -неш гл. = затвердіти. Затвердло поле й не вореш. Камен. у.  Словник української мови Грінченка