затишний
ТИ́ХИЙ (в якому немає шуму, метушні), СПОКІ́ЙНИЙ, ЗАТИ́ШНИЙ, СО́ННИЙ, НАПІВСО́ННИЙ (ПІВСО́ННИЙ рідше). А може, ще добро побачу? ..І може, в тихій твоїй хаті Я буду знову розмовляти З тобою, друже мій (Т. Шевченко); — Хай хоч по смерті я мирно спочину в оселі спокійній (М. Зеров); Прокіп постукав у високі двері парадного входу кам'яного будинку на затишній вулиці (О. Десняк); По сонній водиці проміння блищиться (П. Куліш); Ми бродили вуличками тихого, напівсонного містечка (В. Дрозд).
Словник синонімів української мови