заєдно
ЗА́ВЖДИ́ (весь час чи протягом певного часового відрізка — незмінно), ПОСТІ́ЙНО, ПОВСЯКЧА́С, ВСЯКЧА́С (УСЯКЧА́С), ДОВІ́КУ, ПОВІ́КИ, ПОВІ́К, ПОВІ́К-ВІ́КИ, ПОВІ́К-ВІКІ́В, ВВІК (УВІ́К) розм., ЗА́ВШЕ розм., ЗА́ВСІ́ДИ (ЗА́ВСІ́ГДИ) розм., ВСЕ (УСЕ́) розм., ЗАЄ́ДНО діал., СКРІЗЬ рідко. Марія сміялась завжди, навіть у хвилини нещастя й безвиході (Ю. Смолич); — Воїн менше за інших заполонений вузькими хатніми інтересами. Він постійно, вдень і вночі, живе, так би мовити, ідейним, громадським життям (О. Гончар); Ось його хата.. Незамкнена, повсякчас відкрита для всіх, без стуку в двері, без "можна?" і без "увійдіть!" (О. Довженко); Вкладає матір в руки сина спис: — На захист краю зброю ти підніс, — Як вірний син, служи ж тепер всякчас Своїй землі, цій матері всіх нас (М. Бажан); Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона,.. і так воно буде довіку (Леся Українка); За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата (В. Симоненко); Завсіди в їх для кожного слово привітне, жваве, погляд веселий (Марко Вовчок); Хлопця щиро вразила забарливість Валерія, бо той завсігди додержував свого слова... (О. Ільченко); Лежу я на ліжку з малими дітьми, а мене й сон не бере. Все поглядаю на вікна, чи не добувається часом хто до хати (І. Нечуй-Левицький); — У людей по осьмеро дітей, їсти не мають що, а .. отець-мати мають з них потіху, а я з тебе що? Гризоту заєдно та й гризоту... (С. Ковалів); Дід.. взяв ложку й почав її годувати. Марина визирнула з-за печі й сказала буцім сердитим голосом: — Ну, вже ви, тату, скрізь її балуєте (Грицько Григоренко). — Пор. бу́дь-коли.
РА́ЗОМ (у поєднанні з кимсь, чимсь; спільними зусиллями; щільно один біля одного); УКУ́ПІ (ВКУ́ПІ), ПО́СПІЛЬ, ПОСПО́ЛУ розм., КУ́ПНО розм. (у поєднанні з кимсь, чимсь); СПІ́ЛЬНО, СУКУ́ПНО, СКО́ПОМ розм., ВРАЗ (УРА́З) розм., СПО́ЛОМ заст. (спільними силами, об'єднаними зусиллями); ЗАОДНО́ (здійснюючи щось одностайно); ГУРТО́М, ГРОМА́ДОЮ, ГРОМА́ДНО діал., ЗАЄ́ДНО діал., ҐВА́ЛТОМ діал., ТЛУ́МОМ заст. (спільними силами, однією групою); ТОЛО́КОЮ (роблячи щось без оплати, лише за частування); ПО́РЯД, ПО́РУЧ, О́ПЛІЧ (перев. зі сл. бути, іти, виступати тощо); ДОКУ́ПИ, УКУ́ПУ (ВКУ́ПУ), ВОЄДИ́НО (в одно місце, в одно ціле); О́ПТОМ розм., ОГУ́ЛОМ розм., ГА́МУЗОМ розм. (усіх, усе). Хвала руці трудівника І розуму невтомі! Хай разом розум і рука Живуть у нашім домі! (М. Рильський); Чи є що краще, лучче в світі, Як укупі жити, З братом добрим добро певне Познать, не ділити? (Т. Шевченко); В холодку, під крислатими горіхами волоськими, полягли розвідачі поспіль з робітниками (М. Коцюбинський); На гумні Розбита скирта, свині в ній посполу З гусьми й качками рились (І. Франко); — Ні, війте, не так воно повинно бути... Не кожен за себе, а всі купно за волю вітчизни (Н. Рибак); Я придивлявся й оцінював людей, з якими мені доводилося спільно йти (Ю. Яновський); Ант сам послав його до княжої дружини, коли князь Ігор ішов на деревлян, сподівався, що повернеться Бразд і житиме з ними сукупно (С. Скляренко); Мали вони трьох хлопців, працювали скопом (С. Скляренко); І прикро, як ураз зі мною Стають, немовби теж до бою, А справді для пихи своєї З порожнім серцем фарисеї (М. Вороний); Його жінка мене викохала сполом з своєю дочкою (Марко Вовчок); — Старших зневажає ваша Леся. На мене сьогодні насипалася, ображала, базікою назвала. Заодно з Греком Генкою (А. Хижняк); Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали (Л. Глібов); Уже матір поховали Громадою люди (Т. Шевченко); Зі всіх сторін — від поля, з обох боків ліска — ступають люди громадно (І. Франко); — Що ж, — каже, — або живі будем, або заєдно загинем (Словник Б. Грінченка); Ховали (Тетяну) ґвалтом (С. Васильченко); Тлумом Сходяться (мандрівники) від кораблів і храм виповнюють благанням (М. Зеров); Андрій був трохи лінивий.., тілько любив він толокою робити в кумпанії (К. Гордієнко); Юзя перейняла їх коло хвіртки і пішла поряд з Даркою (Леся Українка); Шкаруба в садку, на лаві, побачив дівчину, підійшов і мовчки сів поруч (В. Собко); Марія часом допитливо поглядає на мене, ніяковіє і знов, понуривши погляд, іде опліч (О. Ільченко); Різнокольорові ліхтарики з'єдналися докупи, утворивши ніби повітряний ярус вогняних кавунів і динь (О. Досвітній); Дівчата кинули парубків, збились укупу (М. Коцюбинський); І вранішні зорі і доменні зорі Зливаються в небі моїм воєдино (Я. Шпорта); Він завше лаяв інородців, але на роздріб, а йому дуже хотілося лаяти їх оптом (В. Самійленко); Вчителеві нема як серця зірвати, то взяв та й шугнув усяку нечисть із села огулом (С. Васильченко).
Словник синонімів української мови