звив
ЗВИ́ВИНА (дугоподібний поворот або відхилення річки, дороги і т. ін.), ЗВИВ, ВИ́ГИН, ЗВІЙ розм. З-за темного, порослого кущами берега виринає на звивині човник рибалки Охріма (С. Тудор); З-за ближнього звиву переярка виринув Гвоздяєв (Н. Тихий); За вигином дороги, з великої висоти, відкривається перед нами Красна долина (О. Ільченко); Двигтить.. брук, вулиця нерівними звоями посувається назад (П. Колесник). — Пор. 1. за́крут, ви́гин.
Словник синонімів української мови