звісний
ЗВИ́ЧНИЙ (який став чиєюсь звичкою, увійшов у звичку), ЗВИЧА́ЙНИЙ, ЗВИ́КЛИЙ, ЗВІ́СНИЙ розм., ПРИВИ́ЧНИЙ розм., СВІ́ЙСЬКИЙ розм., НАВИ́КЛИЙ рідко. Асистент.. почав подавати зі звичною точністю інструменти (О. Довженко); Посумувавши та погорювавши, дядьки знову заводили свої звичайні розмови про те, що березовий дьоготь трохи дорогий, що зіньківські ковалі.. за підкову беруть такі гроші, що, мабуть, і в самій Полтаві люди б дивувалися, коли б їм розказав (Григорій Тютюнник); Щодня було те саме.. Ноги, немов непотрібні, самі знали звиклі дороги, і очі, теж наче зайві, байдужно сприймали все до нудоти знайоме (М. Коцюбинський); Привичним рухом одімкнув надзиратель замок, широко розчинив двері (Г. Хоткевич); Настуся заметушилась, бо очевидячки вже позабувала модну заграничну символістичну мову і все збивалась з ролі на мову свійську, вселюдську (І. Нечуй-Левицький); Навиклим рухом Іван хапа вівцю за хребет і тягне до себе (М. Коцюбинський).
ЗНАЙО́МИЙ (такий, якого знають, відомий раніше), ЗНА́НИЙ, ЗВІ́СНИЙ розм., ЗНАКО́МИЙ рідко, ЗНАКОМИ́ТИЙ рідко. Знайомі двері із знайомим рипом Враз відчинились (М. Рильський); Сюрчання хорів ненастанних, І скрип дерев, і вдалині, Між звуків дивних, хоч і знаних, Мотор на річці у човні (переклад М. Зерова); Голосно, але спокійно залунав усім добре звісний голос воєводи (Юліан Опільський); Став приглядатися до знакомих літер (С. Васильченко); Знакомиті до нуду панночки.. здавались чужими (С. Васильченко).
Словник синонімів української мови